Буряк Г. О., Ткач Н. М., Грубінко В. В.

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Увага, що приділяється проблемам внутрішніх прісноводних екосистем, визначається їх вразливістю в умовах підвищення середньорічних показників температур повітря і води, збільшення випаровування води, зменшення водності річок, рекреаційного і водогосподарського навантаження на них та постійно зростаючого забруднення. Важливим і актуальним є дослідження, що пов’язані з вивченням реакційності угруповань гідробіонтів в історичному аспекті, що забезпечують стійкість і пластичність екосистеми. Такі дослідження з одного боку дозволяють прогнозувати можливі наслідки забруднень, а з іншого планувати заходи по відновленню природного статусу екосистеми, бо, врешті решт, саме відновлені у максимально повному обсязі екосистеми забезпечують чистоту водойм та їх стабільне існування [1].