Екологічні, фізіологічні та біотехнологічні основи збереження видів роду Gentiana L. в умовах in vitro та in situ

Грицак Л.Р., Дробик Н.М.

Тернопільський національний педагогічних університет імені Володимира Гнатюка

У сучасних стратегіях збереження фіторізноманіття  значна увага приділяється методології створення колекцій посадкового матеріалу рідкісних видів в умовах exsitu [4]. Вважають, що необхідно відійти від традиційного сприйняття ботанічних садів, функції яких зазвичай полягають у вирощуванні колекцій рідкісних і зникаючих видів рослин, представників місцевої та інтродукованої флори, їх демонстрації відвідувачам та у вивченні біології таких таксонів. Для використання матеріалу ex situ у програмах з відновлення фітобіоти, ці колекції необхідно створювати поза межами більшості існуючих ботанічних садів або дендропарків, а саме: на територіях природо-заповідного фонду або поза ними, але в еколого-географічних умовах, максимально наближених до існування видів у їх природних оселищах. Це дозволяє уникнути низки небезпек, пов’язаних із загибеллю посадкового матеріалу за перенесення його в природні популяції, або, навпаки, популяційного вибуху та витіснення інших видів зі складу природних угруповань, а також появи здатності до гібридизації із близькородинними видами.

(більше…)

Вивчення типу вищої нервової діяльності в осіб з різним біоритмологічним типом працездатності

Чень І. Б., Гриньків Т. В.

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Відомо, що загальний рівень працездатності конкретної людини як максимально можливий її психофізіологічний потенціал визначається такими факторами: стан здоров’я; м’язова сила і витривалість та їх співвідношення; властивості нервових процесів (сила, рухливість, врівноваженість); біоенергетичні процеси і резерви організму; психічні функції. При цьому рушійними силами працездатності організму є процеси збудження на нейрофізіологічному рівні та енергія хімічних речовин на молекулярному рівні [2].

(більше…)

Особливості ліпідного складу нирок коропа та щуки за впливу підвищених концентрацій іонів Fе3+

Хоменчук В. О., Рабченюк О. О., Станіславчук В. А., Сашко О. П., Курант В. З.

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Ферум є одним з найбільш поширених елементів у земній корі, але через низьку міграційну здатність концентрація металу в природних водах дуже мала і його прийнято відносити до числа мікроелементів [6].

Разом з тим, біоконцентрування Феруму водними тваринами здійснюється за низьких концентрацій і є важливим з екологічної точки зору. Біонакопичення Феруму може становити потенційну небезпеку навіть за незначного зростання концентрації металу у воді. Це пов’язано з тим, що біологічна функція Феруму у організмі риб здійснюється за низьких концентрацій, а надмірне його акумулювання може призводити до хронічного чи гострого отруєння [2].

(більше…)

Complex effect of roundup and heating on bivalve mollusk Unio tumidus utilizing in vivo and ex vivo approaches

Khoma V. V.1, Martinyuk V. V.1, Mackiv T. R.1,2, Yunko K.1, Formanchuk R.1, Rarok Y. S.1,  Garasymiv O.1, Sahno A.1, Lushchak L.1, Kozachuk I.1, Gnatyshyna L. L.2, Stoliar O. B.1*

1 Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University

2I.Ya. Horbachevsky Ternopil National Medical University

Glyphosate, the modified amino acid and organophosphonate compound, N-(phosphonomethyl)glycine, is the most sprayed and most used herbicide in the world [1]. Whereas it acts as the specific inhibitor of the enzyme 5-enolpyruvylshikimate-3-phosphate synthase, intrinsic for the plant and bacteria, blocking the synthesis of aromatic compounds in them, it was originally marketed as absolutely non-toxic for the animals [4]. However, during the experience of its application, the understanding of its by-side effects on the non-targeted organisms were elucidated. In particular, it causes the loss of the immune defense of the animals and human due to the impact on the symbiotic microorganisms [1, 4].

(більше…)

Комбінований вплив йонів цинку, фосфатів та поверхнево-активних речовин на вміст продуктів пол в тканинах коропа

Симонова Н.А., Павленок Л. М., Мехед О. Б.

Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка

У сучасних екологічних умовах однією з найбільш гострих екологічних проблем, що стосуються гідросфери, є забруднення басейнів річок поверхнево-активними речовинами (ПАР), фосфатами. Особливо небезпечними за впливом на екологічну систему водних об’єктів є важкі метали, що відносяться до класу консервативних забруднювальних речовин, які не використовуються та не розкладаються при міграції за трофічними ланцюгами гідроекосистем, мають токсичну, мутагенну й канцерогенну дії, значно знижують інтенсивність перебігу біохімічних процесів у водних об’єктах. Механізм дії препаратів на основі ПАР полягає в тому, що детергенти взаємодіють з мембранами клітин органів і тканин, що супроводжується зміною ферментної активності [4] та різким збільшенням проникності клітинних мембран. Одним із представників ПАР є натрій лаурилсульфат.

(більше…)